Кравчиня і розвідники

Загадка без відповіді, яку відгадувати будемо разом 🙂
В одному маленькому містечку на півдні України є крихітне ательє. Кравчиня, яка там працює, робить все швидко, якісно і дуже недорого, ще й зі знижками для військових.

Далі – розповідь цієї кравчині:

“Було це минулої зими, коли світло вимикали. У мене в ательє немає опалення, і якщо світло вимкнули, то і темно, і холодно. І домовилась я з хлопцями військовими, з розвідки, дещо їм там зашити, дещо перешити. Залишили вони мені замовлення і сказали, що приїдуть в суботу о першій. (Я по суботах до півдня працюю). Ну, я приїхала на роботу раненько, щоби світло, і до пів на дванадцяту все їм зробила. І сидіти вже сил нема – замерзаю, і піти додому не можу, бо знаю, що хлопці приїдуть. І пішла я оно через площу, де кіоск, що пивом і цигарками торгує, у них свій генератор, і попросила Таньку пустити в неї пересидіти в теплі. Думаю: побачу у віконечко військову машину і вийду.

А хлопці приїхали на іншій машині, на цивільній. До ательє не під’їхали. Зразу до тютюнового кіоску. Танька в них питає: “Що вам, молоді люди?”. А вони кажуть: “Від вас нам не треба нічого. Нам потрібна ота пані, яку ви у себе сховали”.

Я дуже здивувалась: “А як ви знали, що я тут?” – питаю. “Ну, ми ж розвідка, у нас свої можливості”. І вже потім я здогадалась, що у них був мій номер телефону і вони просто по gps пробили, де я”.

Ну, звичайно, щодо gps – це маячня. Але реально, як вони могли довідатись, де шукати кравчиню? Моя перша думка була, що просто спочатку вирішили купити цигарок, а коли підійшли до кіоска, то побачили її у віконечко, а далі зімпровізували, заради жарту. Але кравчиня переконує, що сиділа так, що побачити її з вулиці вони не могли. І що ніхто не знав, куди вона пішла. Зрештою, і військові в тому кіоску нічого не купили – а якби підійшли за цигарками, то купили б.

Загадка!
Фото не ілюстративне, на ньому та сама кравчиня.