Катерина Носкова “Кет”

Катерина Носкова, позивний “Кет”. Старший телефоніст у 57-й ОМПБр. Народилася 23 квітня 1989 року у м. Знам’янка на Кіровоградщині. Займалася спортом, любила куховарити й їздити на мотоциклі. Закінчивши училище, отримала фах кондитера, трохи попрацювала в кафе, далі влаштувалася на пошту і розвозила на мотоциклі листи по селах, поєднуючи роботу й хобі.

Дуже любила свого чоловіка Любомира і маленького синочка Тимофія. Мріяла про вступ до військового училища, чекала, коли трохи підросте дитинка. Коли почалася війна, Любомир був призваний за мобілізацією, і Катерина у 2015 році пішла до війська за ним – на посаду телефоніста, тому що в той період більшість бойових посад ще були недоступними для жінок. “Воювати треба всім, – казала вона, – інакше нам цю війну не виграти”. Співслужбовці згадують, що “Кет” постійно рвалася на передову, була дуже сильною і плакала лише коли її не брали на завдання.

Вона щодня телефонувала додому, розпитувала про сина, розповідала, що збирається йти на сержантські курси. Коли мама стала умовляти її повернутися додому, адже статус УБД вона вже заробила і може більше не ризикувати, Катерина обурилась і відповіла, що воює не за статуси, а за те, щоб її син ріс у мирній країні.

Вона загинула 16 серпня 2015 року під Горлівкою, від мінометного обстрілу, рятуючи пораненого. У неї залишилися чоловік, маленький син, батьки і старша сестра. Похована у рідній Знам’янці.

Папір, гелева ручка.
#портрети_полеглих
#Bilozerska_draws