10-а річниця Вогнехрещі

Завтра – 10 років Вогнехрещі. Хто там був – не забуде ніколи.
Цей день ми в своєму колі неофіційно вважаємо днем початку російсько-української війни.
Нижче – текст, написаний мною два роки тому. В коментарі накидаю посилання на власні фото-і відеорепортажі звідти.

Завтра річниця 19 січня – переходу Майдану з мирного глухого кута у силове протистояння. Якби тоді на Грушевського, біля стадіону “Динамо”, “силові підрозділи Майдану” не пішли на прорив – що б тоді було? Ну, як мінімум, у половини тих, хто це читає, була б зараз судимість 🙂

Це була, без перебільшення, велика історична мить. Яку мені вдалося зафіксувати – перехід мирного стану в немирний, перше розбите скло у першому поліцейському автобусі. Я працювала тоді на Грушевського майже безперервно добу. Була останньою, кого повстанці зняли з того-таки автобусу перед тим, як його розгойдувати, а потім палити.
Пам’ятаю, як мене вразило тоді, як буквально за годину-дві смішне (оте насміхання над ЗЕКонами, коли люди вийшли в каструлях, тазиках і паперових пакетах) переросло у зовсім не смішне. Все було правильно. Добре, що наважились і змінили історію.
#Майдан #Грушевського #Вогнехреща