Валентина Макаренко

Валентина Макаренко, позивний “Макар” – кулеметник 4-ї окремої танкової бригади. Народилася у 2000 році в Кропивницькому, в 2015-му переїхала до Києва. Дівчина мала гарний голос, неодноразово здобувала призові місця на конкурсах вокалу і мріяла стати професійною співачкою. Закінчивши Київський національний університет культури і мистецтв, вступила на музичний факультет до КМА естрадного та циркового мистецтв. За словами однокурсника, навіть мріяла колись відкрити власну студію вокалу.

Після початку повномасштабного вторгнення Валентина зайнялася волонтерством – допомагала 111-ій бригаді, в якій служив її батько Віталій Філіпов (позивний “Патон”). Він пішов добровольцем з перших днів повномасштабного, брав участь в обороні Гостомеля і Бучі, а згодом служив на Луганщині та Харківщині. Він загинув 6 вересня 2022 року на Харківщині, у віці 47 років, і Валя заснувала благодійний фонд його пам’яті, який назвала “Патон”. Разом з друзями збирала кошти на амуніцію й автівки для фронту.

Після загибелі батька Валентина вирішила, що бути волонтером для неї замало. Вона все частіше думала, що має й сама стати військовою, і в серпні 2023-го прийняла остаточне рішення. Рідні були дуже проти, але не змогли її відмовити. Валя пошила в ательє форму і купила собі берці, зібрала кошти на облегшений бронежилет. (Можливо, через “дівчачий” розмір ноги і пишну статуру вона побоювалась, що на службі матиме проблеми з одягом і взуттям).

Спочатку Валентина збиралася стати бойовим медиком, навіть закінчила курси, але потім, в навчальному центрі “Десна”, вона вивчилась на кулеметника, отримала розподілення у 4 танкову бригаду і опинилася на Харківському напрямку, де загинув її батько. Там, у листопаді минулого року, вона зустріла своє кохання – військового на ім’я Сергій. Через два місяці знайомства вони подали заяву до РАЦС і 16 січня цього року мали побратися в Куп’янську.

У Валі був собака породи хаскі на ім’я Карат. Він втратив господарів у Бучі, і дівчина забрала його до себе. Коли пішла до війська, то собаку тимчасово віддала своїй тітці. Дуже сумувала за ним, тому тітка майже щодня посилала їй фото й відео з Каратом. 6 січня цього року її повідомлення залишилось непрочитаним, бо Валя пішла на позиції…

Валентина Макаренко загинула 9 січня 2024 року, під час свого першого бойового завдання, внаслідок артобстрілу. Сергій, який був поруч з нею, отримав важке поранення.

“Коли формували групу, яка мала вирушити на три доби на передові позиції на чергування, вона вирішила йти, – розповіла журналістам її тітка Наталія. – Сергій на колінах просив її не робити цього, але вона не послухала його. На цьому завданні вони перебували разом. Так сталося, що Валя загинула, а він отримав поранення”.

Поховали Валентину у Києві на Лісовому цвинтарі, на алеї військових поховань, поруч із батьком. Крім нареченого, у неї залишились мама та брат.

Відео з піснею у виконанні Валентини Макаренко

Папір, гелева ручка.
#портрети_полеглих
#Bilozerska_draws