Вустами дитини

ВУСТАМИ ДИТИНИ

Йдемо по формі, а назустріч – місцевий дід з безпородним песиком на повідку і малий років семи. Вітаються з нами “Слава Україні!”.
– Героям слава!
– Хлопці… – питає дід, придивившись, додає: і дівчата, коли вже війна скінчиться?
– Ой, ще нескоро.
– Мабуть, коли Путін того?
Тут в розмову втручається малий:
– Так він уже давно того, ти хіба не знав? Він помер і лежить у холодильнику, а на троні сидить клон. А якщо клона уб’ють, вони нового клона зроблять. Треба їх усіх того, тоді й війна скінчиться.

#історії_з_життя