Мар’яна Тряско “Квіточка”

Мар’яна Тряско, позивний “Квіточка”, бойовий медик 102-ї окремої бригади ТрО. Народилась 7 червня 1985 року у селі Тростянець Калуського району Івано-Франківщини, в багатодітній сім’ї – мала двох сестер і брата, була наймолодшою. Походила з патріотичної родини. Її дідусь був навіть знайомий зі Степаном Бандерою, бо батько Бандери служив колись священиком у Тростянці. Під час Другої світової дідусь організував у себе в стайні шпиталь для воїнів УПА, який проіснував більше двох років. Потім якийсь зрадник виказав, енкаведисти вбили усіх поранених, розстріляли діда, а хату і стайню спалили.

В дитинстві Мар’яна, за спогадами її близьких, була дуже доброю і вражаюче працьовитою, вміла косити, доїти корів, дуже любила коней – всі вихідні пропадала біля них. Підрісши, здобула в Івано-Франківському медичному коледжі фах медсестри і кілька років працювала у Долинській лікарні. Потім у неї захворіла сестра, знадобилися гроші, і Мар’яна поїхала на заробітки до Італії, де вже давно працювала її мама. Там зустріла італійця, у 2008 році вийшла за нього заміж і залишилась на батьківщині чоловіка. У шлюбі народилися двоє дітей: син Едуард (2008) і донечка Роберта (2012). Останні 14 років свого життя Мар’яна мешкала в Італії, де теж працювала медсестрою. А її чоловік був поліцейським.

Як тільки почалося повномасштабне вторгнення, Мар’яна вирішила повертатися додому і йти до війська. Але дуже боялася сказати про це своєму чоловікові – не знала, як він до цього поставиться. І от одного вечора, у березні 2022 року, її чоловік прийшов з роботи і сказав: “У твоїй країні війна. Ти медик, ти потрібна своїй землі”. Мар’яна негайно зателефонувала знайомому, українському військовому, і спитала, чи є в його підрозділі вакансія бойового медика. Той відповів, що є, але їх днями відправляють на передову, на схід. “Я не боюся, я їду”, – сказала Мар’яна і наступного дня виїхала в Україну. У квітні вона була вже на фронті. Як кажуть побратими, з окопів не вибиралася, причому не тільки надавала медичну допомогу пораненим, а ще й вміла під обстрілами заспокоїти переляканих новачків. Була щиро віруючою, не соромилась розповідати, що молиться під час обстрілів.
За кілька днів до загибелі Мар’яна записала відео, в якому пояснила свою мотивацію: “Я – “Квіточка”, сама народжена з Івано-Франківщини. Я була на території Італії 14 років. Коли спіткало горе моєї рідної землі, я зрозуміла, що повинна захищати. Хто, як не ми, будемо захищати рідну землю? Я залишила своїх дітей в Італії, їм 14 і 10 років… Зараз я тутка знаходжуся на передовій для того, щоб мої діти могли приїхати до рідного дому, на Батьківщину мою, у свободі, у процвіті синьо-жовтого кольору. Яке б зло не було, добро завжди має перевагу. Тож будьмо добрими, будьмо щирими, і до Перемоги. Все буде добре. Україна наша. Кожен сантиметр, кожен міліметр землі нашої неньки є наші”.

Ще живучи в Італії, Мар’яна часто їздила додому і обов’язково провідувала своїх учителів. Її перший вчитель пригадує, що останній раз бачив Мар’яну в травні, вже під час війни. Вона обняла його і сказала: “Працюйте на славу держави і вірте у Перемогу. Що б не сталося, перемога обов’язково буде за нами”. Ще її вчитель, пан Михайло, розповів, як Мар’янка у шкільні роки декламувала вірш “Любіть Україну” – “Слова “вишневу свою Україну” промовляла так, що ту вишню хотілося з’їсти”, – сказав старий вчитель і заплакав.

Мар’яна Тряско померла 24 вересня 2022 року в лікарні м. Запоріжжя від поранень, які отримала напередодні внаслідок артобстрілу поблизу Гуляйполя – укриття, в якому вона знаходилась, не витримало потужного удару. Похована в рідному селі. У неї залишились мама, яка після смерті дочки перенесла інфаркт, чоловік, двоє дітей, дві сестри і брат.

Папір, гелева ручка.
#портрети_полеглих
#Bilozerska_draws