Оксана Кльокта

Оксана Кльокта, старший стрілець у 30 ОМБр. Народилася 16 липня 1971 року в Казахстані, її батько мав німецьке походження. Він помер, коли Оксані був лише рочок. Після цього маму Оксани як молодого спеціаліста направили працювати спершу до Криму, а потім в Лубни на Полтавщині, так родина опинилася в Україні.

З 12 років Оксана мешкала в Лубнах, закінчила місцеву школу, а потім училище, де здобула фах швачки. В юності була дуже худенькою, мала тонку талію, за це близькі і друзі називали її “Ося”, а ще “Лисичка” – за деяку хитрість.

З 1995 року Оксана працювала у Лубенському і Гадяцькому райвідділах міліції. Її доля з молодих років була важкою. Вона мала непростий характер – була нереально цілеспрямована, жорстка до брутальності. Близькі згадують, що багато палила і матюкалася, поводилась “по-чоловічому”. Працювала опером і всю себе присвятила роботі. Її будь-якої миті могли викликати просто серед ночі. Через це розпалася сім’я – спочатку перший, а потім другий чоловік не витримав і пішов з родини. Маленького сина Сергійка взяла до себе молодша сестра Оксани. Підрісши, син ображався на маму, не хотів з нею спілкуватися, а вона дуже страждала через це, хоча й не давала взнаки.

“Я завжди мріяла працювати, як вона, – згадує Наталя, племінниця. – Мені подобалась її рішучість і впевненість. Одного разу вона посадила мене перед собою, взяла сигарету і почала напряму розповідати про свою роботу і своє життя. Ніколи цю розмову не забуду. Переді мною сиділа не жінка, не мама, а просто поліцейський, який віддав своє життя роботі. Я її не засуджую, тому що не взувала її черевики і не пройшла її життя. Вона лишиться в моєму серці як жінка-чоловік-воїн…”.

У 2013 році Оксана переїхала до Києва і після цього мало спілкувалася з близькими. Працювала в будівельній компанії. Коли в березні 2021 року підписала контракт із ЗСУ, близькі про це нічого не знали.

Оксана Кльокта загинула 16 серпня 2022 року під час штурму окупантами наших позицій поблизу Мазанівки на Донеччині. Похована у Лубнах. У неї залишились сестра і син Сергій 1990 року народження, який зараз живе в Лубнах, власної сім’ї ще не має.

Папір, гелева ручка.
#портрети_полеглих
#Bilozerska_draws