Статті Коментарі



One Response to "Я думаю, цей молодий колаборант заслужив свою долю…"

  1. Зелений :
    20 Травня, 2017 о 11:40 pm

    Парадоксально, але думаю, що – ні. Я знаю цей донбаський типаж. Це чьоткий пацанчик. Дєрзкий, нахабний, молоде звірятко. Але уяви абсолютно недостатньо, щоб зрозуміти, хто він, власне, є сам, і що відбувається навколо. Ця дитина гралася тими цяцьками, які їй підсунули друзі і обставини, за тими правилами, що були навіяні телевізором. Перехідна модель, від Мауглі до петеушника. Там таких багато. І старших віком втричі, в тому числі.
    ——————————–
    Я думав про це. Навіть обговорював з родичами, як до цього явища ставитись? Вирішили, що як до природних явищ. Як до буревію, дощу, граду. Або до випадку, коли свиня втопла у ставку. Чи коли собака сказився, і його довелось прибити. Такий собі, аборт ідиотів у дорослому віці. Бо вищі форми мозкової діяльності, не кажучи про громадянську свідомість – тут явно не задіяні. Це дитяча гра “в магазин”, “у війну”, “у республіку”, тільки зі справжніми автоматами. Їх цинічно використали, їм запропонували гру, а вони погодилися, бо життя було нудне і злиденне, а самостійно придумати правила власної гри – не вистачало розуму, не кажучи вже про облаштування нормального життя. Оце, облаштування нормального життя – надзвичайно коштовна і складна штука, недоступна Мауглі, з багатьох причин. І тоді ми всі маємо розуміти, що вони шукатимуть, у яку гру погратися.
    ——————————-
    Тобто, він не “заробляв” цього. Сокира, чи спис, коли летить по траекторії – нічого не “заробляє”. Ці чьоткі пацанчики більше всього нагадують славнозвісних дуболомів Урфін Джюса. Вони, фактично, стали сліпим знаряддям, за гроші, за дозу красівої брехні з телевізора, можливість грабувати, куражитись над знайомими і сусідами. Так, їхніх морально – вольових саме на це і вистачило. В цьому сенсі – вони зіткнулися з наслідками, яких не могли і не хотіли передбачати. Вони хотіли дитячої гри, безпечної, безвідповідальної. Саме такі моделі життєвої гри і поведінки транслювало їм у свідомість московське телебачення. Воно розбестило, розтлило ці слабкі розумом створіння. В них склалося неусвідомлене переконання, що кожна гра, запропонована Росією – є безумовно, цікава, корисна, безпечна і безвідповідальна. Оскільки переконання неусвідомлене, то вибити його можна, переважно, виключно разом із вмістилищем.
    ——————————-
    Чомусь пригадався фантасмагоричний епізод з вестерну, де дві компашки, черокі і кайова, у цивільному ковбойському вбранні, при кольтах, почали з’ясовувати, хто саме з них – брудний індіанець? Хлопці мали сумніви. Сцена виглядала такою живою, натуральною, що аж виламувалася з цілого фільму. Режисери теж, щось знали.
    ——————————-
    Ламання ворожого знаряддя повинно би супроводжуватися нормальним українським просвітництвом. Бо Мауглі – це вже наслідки. Хто долатиме причини? Воно ж, оце нещастя, шкільну програму зкурило, зокрема, “Державу і право”, чи як воно зараз зветься. Помалювало паспорт, як улюблений мотоцикл. Це – не наші люди. Не наші громадяни. Їх ще доведеться такими робити, вручну. При іншій владі.

    Відповіcти

Залишити відповідь

*

Статті