5 серпня 2016 Ось так наші хлопці-ЗСУшники привітали мене з днюхою. А “сєпари” привітали жменею відбірних вогів. 8 серпня 2016 От же ж бляха-муха. Вчора забули забрати з двору тазик, в якому перемо одяг. Вночі нам поприлітало… Сьогодні йду прати – а тазик дірявий наскрізь 🙂 11 серпня 2016 Щойно здала пост – коли саме розгорявся нічний бій. Пішла спати, бо завтра на світанку знову на пост. Побажала тим, хто залишився, добраніч і добре повоювати. Вперше в житті подумала, що українське “Добраніч” і російське “Спокойной ночи” мають різний смисловий відтінок 🙂 12 серпня 2016 Кажуть, що весь фейсбук нещодавно збожеволів і постить про якихось покемонів. Треба ж і собі не відставати. У нас тут теж є покемони. На фото – наш покемон (ПКМ). … Read entire article »

Молодий солдат ЗСУ. Я не бачила його жодного разу у житті. На війні він швидко здружився з одним з моїх побратимів і запросив його до себе на весілля. У нього скоро мало бути весілля. І вони були разом у бою, і він був поранений. Дуже тяжко – такі зазвичай не виживають. Війна відмовляє у диві там, де про нього благають, і робить дива там, де не ждуть. Наші хлопці – не медики – зуміли прорватися до нього, на місці надати допомогу (надскладний випадок!) і витягнути його звідти, звідки проблематично було вийти навіть і без пораненого. Під вогнем. Не кинули. Винесли. Витягли і передали лікарям. Лікарі сказали, що… У таких випадках лікарі зазвичай нічого не кажуть. Так ось: він вижив. Я не бачила його жодного разу у житті. Але мало не плачу від радості й гордості, коли … Read entire article »