Білозерська INFO

Прибув мені вчора Новою поштою сюрприз. … Читати далі »

Я зараз покажу вам свіжий прекрасний вірш про нашу війну. Написаний, до речі, росіянином, але не в тому річ. Щоб ТАК писати про війну – щоб люди плакали – треба дві необхідні умови: Вміти Писати і Бути Далеко. Фізична близькість вбиває романтику. Я не плакала, коли допомагала надавати першу медичну побратиму з відірваною ногою. Не плакала, а сміялась разом з ним, коли наступного дня відвідала його у лікарні. А від цього вірша, написаного людиною, яка про нашу війну взагалі-нічого-не-знає – схлипувала, як маленька. Мені так ніколи не написати. Бо я до війни занадто близько. Бо я знаю, як насправді. Інколи жалкую про це. Бо залишиться, зрештою, не моє знання, а такі вірші. *** Мальчик закрыл тетрадь со стихами и ушёл в АТО, на Донбасс. Его привела туда дружба с ветрами, а отнюдь не … Читати далі »

Справді, багато років перед війною антиукраїнська наволоч, включно з бойовиками, включно із завезеними з Росії, гніздувалася по храмах московського патріархату – найпотужнішого і, головне, найкраще захищеного (бо прикрився релігією) агенту впливу Росії в Україні. Але сьогодні я зовсім не певна, що метою ходи є завезення у Київ бойовиків і зброї для якихось силових акцій (хіба що планується варіант наметового містечка, про що нижче). Є значно простіші, не такі публічні методи, як це зробити. Блокпости існують, щоб ловити лохів. Не лохи, а особливо щасливі володарі газорублів, давно вже завезли у Київ усе, що їм потрібно. Я не думаю також, що вони зайдуть у Київ і буде побоїще. Звичайно, Путін спить і бачить показати по всіх каналах, як п’ятеро хлопців, обмальованих свастиками, топчуть ногами бабульку з іконою. Це звичайні “гойдалки”, … Читати далі »

Спробую якнайкоротше. 1. Про Бандеру. Степан Бандера в даному разі не стільки реальний історичний діяч, вчинки якого можуть комусь подобатись чи ні, скільки ознака курсу, який взяла Україна. Так само пам’ятники Шевченку, особливо в діаспорі, не стільки поету і його віршам пам’ятники, скільки ознака присутності тут України. Тарас Шевченко і більшість інших великих українців є символами України як мови, культури, ментальності, і тільки Степан Бандера символізує життя, покладене на здобуття Україною державного суверенітету. Саме тому його ім’я, і тільки його ім’я, так сильно ненавидять російські (як виявилось, не лише російські) шовіністи. Назвавши проспект у столиці ім’ям Степана Бандери, Україна на цілий світ сказала Москві: “Никогда мы не будем братьями”. Бо “брат” в перекладі з російської – провінція у складі Російської імперії. (“А в нас що не сусід – братання. Так і … Читати далі »

Уривки з двох “текстів дня”. Я б навіть сказала – текстів сьогодення. 1. “Жоден блискучий адвокат не зробить для вас того, шо може зробити купка нарваних, здатних псіханути й розхерачити судову залу і бути готовими до нерівного бою з озброєним беркутом та іншими бандюками. І от, коли на ̶п̶о̶г̶р̶о̶м̶ захист справедливості прийде неміряно зєвак із нєврозом, які теж хочуть шось зламати, спалити чи пнути ногою, якщо за це нічо не було попереднім, ось тоді влада сама буде шукати законні підстави для того, щоб вас звільнити. Після нормального замєсу вам сам генпрокурор скаже, що “При обранні міри запобіжного заходу до будь-якого учасника АТО потрібно враховувати таке поняття як гідність бійця”. Вот. А не “враховувати існуючі ризики”, як ви звикли чути в судах під час промов прокурорів… Так не має бути”. (Тетяна Близнюк) 2. “- … Читати далі »

Приводом для написання цієї статті став, звичайно, арешт Лихоліта. Але про самого “Батю” і батальйон “Айдар” я нічого не писатиму, бо не знаю його особисто, не маю близьких друзів, які знають його особисто, і жодного дня не була з “Айдаром” на одній ділянці фронту. Скажу лише одне: арештувавши відомого бійця “АТО” на підставі скарги явних колаборантів, влада перегнула палку, їй миттєво дали це відчути і вона швиденько зараз – от побачите – буде відмотувати назад. … Читати далі »