Білозерська INFO

Є така негативна характеристика людини – “боїться відповідальності”. Але відповідальність – це реально дуже страшно. Я знаю хороших і дуже досвідчених бійців, не пияків і не завжди роздовбаїв, доля яких – завжди залишатися рядовими. Їх ніколи не призначать сержантами, а якщо й запропонують підвищення, то вони відмовляться. Вислів “чисті погони – чиста совість” насправді не натякає на непорядність командирів. Це скоріше про Ольжичеве “піти чи послати і стать сам на сам З своїм невблаганним сумлінням”. Коли приймаєш рішення і віддаєш розпорядження – завжди щось може піти не так. І хай навіть не сталося нічого непоправного, тобою просто незадоволені – це вже дуже тяжко і неприємно. Коли відповідаєш лише за себе, чітко знаючи свої можливості – все набагато простіше. У людей, які народилися командирами, менеджерами, організаторами – цієї проблеми немає. (Так, ними … Читати далі »

Зараз поєретикую трохи… 🙂 Коли читала Біблію і розмірковувала на християнські теми, мені не давало спокою одне питання. Християнство вчить нас, що грішники, які щиро розкаялися, будуть помилувані. З тими грішниками, які змогли відмовитись від неправедного життя і молитвами та добрими справами довели, що змінилися, все зрозуміло. А як щодо тих, що розкаялись безпосередньо перед смертю і нічого хорошого зробити не встигли? Так, Бог може бачити душу людини і знає, чи є щирим її каяття. Але ж перед смертю практично кожен злочинець, якщо вірить у безсмертя душі, то кається щиро. Бо йому банально страшно. А якби раптом в останній момент уник смерті, то, скоріше за все, узявся б за старе. І точно знати наперед, так це було б чи ні, навряд чи може навіть Бог, адже Він створив людей не маріонетками, а вільними – … Читати далі »

Щодо сьогоднішньої трагедії в Чернігові. Нагадую всоте: ненавидіти і хейтити в соцмережах можна лише ворогів і тих, хто свідомо на них працює. А також тих, хто доведено вкрав гроші, призначені для війська – це дорівнює роботі на ворога. На війні як на війні. Буває, що наші планують якусь потужну операцію, але щось пішло не так, можливо, відбувся витік інформації – і ворог наносить превентивний удар по скупченню наших військ. Ще й цивільним неподалік прилітає. Ми вживаємо заходів маскування і уникаємо скупчень – але повністю убезпечитись від цього неможливо. Бо це війна. І винні в загибелі військових і цивільних – вороги, а не той, хто припустився помилки при плануванні. Так, він несе за це відповідальність – але він не ворог. Буває й таке, що якийсь підрозділ місяцями сидить під носом у ворога і робить звідти … Читати далі »

Свіжий перл російської пропаганди: виявляється, моя давня добра знайома Iryna Sampan – ескортниця (насправді високопрофесійна журналістка) і коханка Залужного (в реальності вони не знайомі), ще й куратор убивства Дар’ї Дугіної. А знаєте, звідки вони це й подібне беруть? Думаєте, їхні пропагандисти спочатку обкурюються чимось, а потім сідають вигадувати – у кого вийде найбільша маячня, той і переміг? А от ніфіга. Даруйте за цитату з ворожої бардеси, винесену у заголовок, бо сказано до біса влучно. Нісенітниці в російських ЗМІ беруться з доповідних їхніх спецслужб. Які швиденько попиляли більшу частину грошей (немаленьких, до речі), виділених їм на збір інформації, агентурну роботу тощо, а потім роблять вигляд, що працюють. Їхні найманці фоткають готель, у який входить випадковий військовий, і потім представляють його як “центр прийняття рішень”. Їхні куратори наймають за копійки розумово обмежених авантюристів, які думають, … Читати далі »

Ті, хто мене знають – знають, наскільки я терпляча і толерантна людина. Не впадаю в істерики і депресії, практично нікого не баню, навіть до ворогів не відчуваю тієї глибинної ненависті, яка допомагає більшості продовжувати воювати чи волонтерити – “вивозити” це все. Але є виняток. Є люди, яких я ненавиджу щиро й пристрасно, які б по землі не ходили, якби це залежало від мене. Шахраї. Будь-які. І автори “листів щастя” про те, що мій неіснуючий родич у далекій Нігерії помер і залишив мені у спадок мільярди. І телефонні “робобаби” – “Привіт, переможцю!” (одразу ж тисну відбій). І оті покидьки, які “внук потрапив в аварію”, тому, бабусю, віддай гроші, відкладені “на смерть”. Але навіть серед цих сортів лайна є особливий – ті, що намагаються нажитися на війні. Псевдоволонтери, які в центрі Києва збирають на неіснуючу … Читати далі »