Білозерська INFO

Мій коментар виданню NV з приводу пропозиції заборонити після війни чоловікам виїзд за кордон (посилання на публікацію в коментарях): Після закінчення війни і скасування воєнного стану не буде підстав не випускати військовозобов’язаних за кордон. А запровадження відвертої диктатури не потерпить ні Захід (влаштує Україні блокаду), ні наш народ (відправить владу знайомим шляхом у Ростов). Можлива конспірологічна теорія, що за допомогою поста пана Денисенка влада промацує громадську думку. Бо має намір – наприклад, укласти тимчасовий компромісний мир з Росією, щоб провести вибори, представивши це народу як “перемогу”. А оскільки довго такий мир не протриває, то збирається не випускати чоловіків, щоб коли Росія атакує знову, було кого мобілізувати. Але я в цю теорію не вірю, бо такий розвиток подій не допустила б армія і небайдужі цивільні. Влада не може цього не усвідомлювати, і … Читати далі »

Ніхто нікому не заборонить виїзд за кордон після війни. Просто тому, що це неможливо. Тож не варто напружуватись через чиюсь там заяву. Однак маємо проблему. Не з заборонами, а з майбутнім нашої держави. Вона була і до війни, а після війни сягне дуже великих (не хочу казати катастрофічних) масштабів. Наші найздібніші співгромадяни – ті, які мають високий інтелект, корисні знання й навички, володіють іноземними мовами, легкі на підйом і психологічно здатні до швидкої адаптації в нових місцях – в пошуках кращої долі виїздять за кордон. І будуть виїздити ще більше. Як втримати людину, якщо за таку саму роботу вона може за кордоном заробити в рази більше, ніж удома? Проста відповідь “треба зробити у нас так добре, щоб людям не хотілося їхати” – дуже наївна. Ми не досягнемо економічного рівня розвинених країн у … Читати далі »

Розповім вам історію зі свого минулого, яку ще ніколи не розповідала. Бо раптом не доживу до великої книги мемуарів, то хай збережеться 🙂 Жив колись у Вінниці Діма Гройсман. За професією він був лікарем-патологоанатомом, за покликанням – правозахисником, очолював Вінницьку правозахисну групу. Був з тих, про кого я кажу, що вони борються за права всіх за рахунок прав всіх. Зокрема, Діма палко відстоював право нелегальних мігрантів жити всюди, де їм заманеться – але захищав і, наприклад, жертв поліцейських тортур. Мав вишукану українську, але почути її можна було лише під час інтерв’ю, бо на своїй сторінці у Livejournal він постійно матюкався – так багато й гидко, що я туди не заходила. Моє заочне знайомство з Дімою сталося за доволі драматичних обставин. Це був, здається, 2008 рік. В однієї вагітної вінниччанки чоловік при розлученні … Читати далі »

Не розумію, чого всі так переймаються через тих поляків. Ніхто нікому нічого не винен. Допомагаючи Україні, Польща рятує не нас, а себе. Але ж і ми воюємо не задля порятунку поляків, а задля порятунку себе. Так роблять усі народи. То ж які можуть бути претензії один до одного? Я б їм просто відповіла: “Українці високо цінують допомогу Польщі, віддячують за неї своїми життями, і надалі обов’язково будуть віддячувати дружньому народові – рівно настільки, наскільки це відповідатиме нашим національним інтересам”. А з геноцидом на Волині – поясніть хтось вже нарешті тим полякам, що в держави Україна стовідсоткове алібі: її тоді не було. … Читати далі »

Коли людина каже/пише щось, що викликає ваше справедливе обурення – вона абсолютно точно хоче, щоб якомога більше людей дізналися про її позицію. Ви думаєте: “Ах ти ж ***, *** і ***!” І робите все, щоб цьому *** допомогти. Залишаєте гнівні коменти під його постом (піднімаючи його рейтинги). Пишете яскраві тексти, в яких сперечаєтесь з його позицією (а хто б без вас про неї знав?). Доводите протилежне – так, ніби боретесь із вселенським злом (роздуваючи при цьому його значення). Ваші друзі від вас дізнаються про існування позиції *** і починають так само завзято її спростовувати – ніби та позиція чогось варта. Ще й виправдовуватись починаєте. Як в тому анекдоті: “Не слухайте його, його дочка повія!” – “У мене взагалі нема дочки, в мене двоє синів!” – “А от тепер виправдовуйся!”. Коли купа людей, в … Читати далі »