Білозерська INFO

Йду вчора ввечері – темно, сиро, холодно. І чую хриплі нерозбірливі крики. Дивлюся – під багатоповерхівкою інвалід на візочку. Задер голову догори і кричить – явно кличе, щоб за ним спустилися. Ніхто не спускається. Підходжу, питаю, з якої він квартири. Відповісти не може – схоже, не вміє розмовляти. Тільки продовжує кричати. Думаю, що робити. На крики інваліда підходять ще троє людей – сім’я, чоловік і дві жінки. Під’їзд зачинений. Дзвонимо у перші-ліпші квартири через домофон – ніхто не відповідає. Інвалід продовжує кричати. Стукаємо у вікно на першому поверсі. Звідти визирає якийсь дядько. Каже, що інвалід з шостого поверху, номера квартири він не пам’ятає. Просимо відчинити нам під’їзд… Він не відчиняє, але його мама викликає телефоном маму інваліда. Виходить бабуся – невеличка, дуже старенька, дякує нам… Питаємо, як вона відпустила сина самого на вулицю. – А … Читати далі »

Про пропаганду. Без політики. На прикладі нещодавнього скандалу. Хто не в курсі – коротко факти. Факт 1. Приблизно за день до запровадження в Україні воєнного стану дітей з маріупольського реабілітаційного центру для сиріт привезли на один день на другу або третю лінію оборони в районі Азовського моря «допомогти українським солдатам» (вочевидь, це був захід з патріотичного виховання, проведений з ініціативи директора дитбудинку). Хлопчики рили окопи, дівчатка висмикували траву. Подію висвітлив у своєму сюжеті маріупольський телеканал. Факт 2. Ясна річ, це відео потрапляє на російські канали. Російський журналіст коментує відеоряд так: «Рядом с Мариуполем – это совсем не шутка – дети роют окопы в рамках введенного военного положения». Формально брехні майже немає, бо професіонали працюють саме так. «Диявол» у подачі: з цих слів, підкріплених картинкою, складається однозначне враження: українських дітей масово і примусово … Читати далі »

У найкращої, небайдужої частини нашого суспільства, у тих, з кого виходять фронтовики, а частіше волонтери і громадські активісти, є одна дуже суттєва, я б навіть сказала, страшна вада: абсолютна, тотальна, емоційна нетерпимість до будь-якої думки, бодай трохи відмінної від думки себе, коханого. В першу чергу через це, а не через амбіції дрібних “гетьманів”, у нашому суспільстві немає єдності. Я в жодному разі не закликаю толерувати ворогів і взагалі засуджую толерантність в її поганому, “європейському” розумінні. Так само не закликаю погоджуватись з будь-якою думкою лише тому, що її висловлює людина з гарною репутацією. Я закликаю навчитися думати і казати просту фразу: “Я вважаю, що ти неправий і ніколи з тобою в цьому питанні не погоджуся. Але це твоя думка, на яку ти маєш право”. Наче так просто, правда? Але мало хто на це … Читати далі »

Те, що відбувається в Азовському морі, як на мене – провокація з метою підставити Росію під чергові санкції. Порошенко навряд чи зробив би це, не узгодивши зі Штатами. Так що Україні вчергове відведена «шляхетна» роль наживки у протистоянні Заходу і Сходу. Росія, як і минулого разу, наживку заковтала, нові санкції будуть. Інша річ, що Путін чхати на них хотів, треба буде – введе продуктові картки, і росіяни стерплять, на те вони й росіяни. Станом на зараз ми в дуже прикрій ситуації – через те, що наші військові не відкрили вогонь. Перепрошую за «зраду», але армію, в даному разі флот, сьогодні опустили нижче плінтусу. На сухопутному передку от всі вже давно знають, що треба робити в такій ситуації: відкривати вогонь і казати, що це була отвєтка. Одна-єдина, чарівна і дієва санкція … Читати далі »