Статті Коментарі

Білозерська INFO » Archive

Два перші загиблі Герої цієї війни – Нігоян і Жизневський

Два перші загиблі Герої цієї війни – Нігоян і Жизневський

Сьогодні 10 років, як загинули на Майдані, фактично, два перші Герої цієї війни – Михайло Жизневський і Сергій (Самвел) Нігоян. Ми ще тоді казали про глибокий символізм: у День Соборності України за Україну загинули вірмен і білорус… Розписувати їхні біографії я не буду, ви й так їх чудово знаєте. Розповім краще про своє знайомство з ними. З Нігояном я, власне, не познайомилась, бо ми не спитали імен, просто сиділи вночі, за кілька днів до його … Читати далі »

Filed under: Мої малюнки

Про таксиста-психіатра

Їду в таксі. Телефонує побратим, питає, через скільки буду. – Блін, чого він нервується, десять хвилин почекати не може, – вголос кажу я, поклавши слухавку. Літній таксист, на вигляд за 60, думає, що кажу щось йому, доводиться пояснити ситуацію. – У нього ПТСР, – ставить діагноз таксист. – А ви звідки знаєте? – Я професіонал. Психіатр-нарколог. Тільки десять років вже не практикую. Забрали ліцензію в мене. – А відновити її не можна? – Так я виграв суд у Страсбурзі, ЄСПЛ. Але в Україні його рішення не імплементуються. Гроші у них я вирвав зубами. Прийшов в Мін’юст – він імплементує рішення ЄСПЛ – а вони мені: “”Напишіть заяву в електронному вигляді”. А я: “Яку заяву? Он у мене “жужик” [стара мобілка], компа немає, нічого немає, пограбували мене”. Користуючись своїми знаннями, удав психа. Влаштував їм істерику, кричав на … Читати далі »

Filed under: Статті

Про конфлікт інтересів, який розв’язався так, як треба.

Під час короткого відрядження до Києва стала свідком такої сценки. Станція метро, турнікети, повз контролерку в будочці намагається пройти військовий з посвідченням УБД. Десь років 45-50 йому, і видно, що з фронту. А за пазухою в нього – собака, тільки голова стирчить. Безпорідний, розміром десь із таксу. Контролерка не пропускає його з собакою. Каже: не положено, тут всюди камери, відійдіть, будь ласка, від турнікетів, мене з роботи звільнять. – Собака з фронту, – каже військовий. – Зрозумійте, мені треба відвезти її додому. – А мені треба залишитися тут працювати, – відповідає контролерка. – Мене покарають, якщо пущу вас з собакою. Я в цей момент вже пройшла турнікети і зупинилася, хотіла повернутись і просити за військового, щоб його пропустили. Але моя допомога не знадобилася. Жіночка відвернулася до іншого пасажира, і в цей момент військовий з собакою перестрибнув через … Читати далі »

Filed under: Статті

19 січня 2009 року… І летить же час.

Filed under: Фото

10-а річниця Вогнехрещі

10-а річниця Вогнехрещі

Завтра – 10 років Вогнехрещі. Хто там був – не забуде ніколи. Цей день ми в своєму колі неофіційно вважаємо днем початку російсько-української війни. Нижче – текст, написаний мною два роки тому. В коментарі накидаю посилання на власні фото-і відеорепортажі звідти. Завтра річниця 19 січня – переходу Майдану з мирного глухого кута у силове протистояння. Якби тоді на Грушевського, біля стадіону “Динамо”, “силові підрозділи Майдану” не пішли на прорив – що б тоді було? Ну, як мінімум, … Читати далі »

Filed under: Повідомлення, Фото

Катерина Носкова “Кет”

Катерина Носкова “Кет”

Катерина Носкова, позивний “Кет”. Старший телефоніст у 57-й ОМПБр. Народилася 23 квітня 1989 року у м. Знам’янка на Кіровоградщині. Займалася спортом, любила куховарити й їздити на мотоциклі. Закінчивши училище, отримала фах кондитера, трохи попрацювала в кафе, далі влаштувалася на пошту і розвозила на мотоциклі листи по селах, поєднуючи роботу й хобі. Дуже любила свого чоловіка Любомира і маленького синочка Тимофія. Мріяла про вступ до військового училища, чекала, коли трохи підросте дитинка. Коли почалася війна, … Читати далі »

Filed under: Мої малюнки

Людмила Усенко

Людмила Усенко

Людмила Усенко, штаб-сержант Нацгвардії (в/ч 3011), старший спеціаліст вузла зв’язку. Народилася 1 грудня 1974 року на Київщині. Працювала швачкою, продавцем, техніком електрозв’язку, пізніше здобула вищу освіту за спеціальністю “Автоматизація і комп’ютерно-інтегровані технології”. Професійна військова – ще у 1993 році пішла на службу зв’язківцем до Головного управління внутрішніх військ. Там зустріла чоловіка Сергія – він був водієм, а пізніше дослужився до підполковника. Пара переїхала на службу до Кривого Рогу, де у них народилася донька Олена. “Мама з … Читати далі »

Filed under: Мої малюнки

Михайло Ковальчук

Михайло Ковальчук

Полеглий Герой Михайло Ковальчук, позивний “Мінус”, стрілець-снайпер 10-ї гірськоштурмової бригади “Едельвейс”. Народився 11 червня 1980 року в селі Рівня Рожнятівського району на Івано-Франківщині. Після школи працював будівельником, їздив на сезонні роботи. Був одружений, мав двох синів, які зараз уже дорослі. До війни Михайло їздив на заробітки до Росії, “на ліс”. На нього впало дерево, він отримав серйозні травми, і після того, за розповідями близьких, дружина побоялася, що він залишиться в інвалідному візку, і подала на розлучення. … Читати далі »

Filed under: Мої малюнки

Готові добровільно ризикувати життям вже давно задіяні. Решту треба мобілізовувати примусово

Цікаво було б провести таке дослідження, серед чоловіків різних соціальних прошарків (окрім військових): людям пропонується поїхати, скажімо, в Африку ловити там для зоопарків левів, слонів, крокодилів чи отруйних змій. Зарплата – 5 тис доларів на місяць, плюс щедрі виплати й компенсації в разі травм чи загибелі. Вкрай важливо, щоб люди повірили в реальність цієї пропозиції, не сприйняли її як “розвод” чи “замануху” для чогось іншого, а також не розглядали її як можливість перетнути держкордон України, а потім втекти чи просто відмовитись їхати в Африку. Таке дослідження показало б відсоток чоловіків, готових ризикувати життям за гроші та інші “плюшки”. Здається мені, що й тисячу охочих по всій Україні не навербували б. Відсоток людей, готових добровільно ризикувати життям – за гроші, з патріотичних міркувань чи просто в силу авантюризму – в усіх … Читати далі »

Filed under: Статті

Валерія Формальова

Валерія Формальова

Валерія Формальова, бойовий медик у 17-й окремій Криворізькій танковій бригаді ім. Костянтина Пестушка, молодший сержант. Народилася 8 вересня 2000 року у м.Рубіжне на Луганщині. Здобувала фах фармацевта у Луганському медуніверситеті (з 2014 року він знаходився у Рубіжному, після повномасштабного вторгнення переїхав у Рівне). Вочевидь, вчилася заочно, оскільки після початку “АТО”, маючи 14 років, переїхала до м.Кривий Ріг на Дніпропетровщині. У 2019 році Валерія підписала контракт із ЗСУ, за час служби бойовим медиком врятувала життя понад … Читати далі »

Filed under: Мої малюнки

Статті