Статті Коментарі

Білозерська INFO » Archive

Альона Кушнір

Альона Кушнір

Альона Кушнір (у дівоцтві Новіцька), бойовий медик Нацгвардії (полк “Азов”), старший сержант. Народилася у 1992 році в селі Морозів Дунаєвецького району на Хмельниччині, в багатодітній сім’ї – мала двох братів і сестру. Її батько був військовим, прослужив 19 років у Грузії. У 2008 році від онкологічного захворювання померли її мама і сестра. Дітей виховувала бабуся, поки батько заробляв гроші. Іноді й бабуся їздила до Києва на ринок – торгувала м’ясом і молоком – так і … Читати далі »

Filed under: Мої малюнки

Велика все-таки сила у ЗМІ! (Подяка ТРК “Рудана”)

Велика все-таки сила ЗМІ! Як ви знаєте, я малюю портрети полеглих Героїнь і пишу їхні історії, планую потім видати книгу-альбом їхньої пам’яті. І про деяких наших захисниць в Інтернеті буває замало даних. У більшості таких випадків, коли я викладаю у ФБ портрет з тими даними, що вдається нагуглити, близькі і побратими загиблої швидко дізнаються про це, виходять на мене і дають додаткову інформацію. Але буває й таке, що ніхто мені не пише. Прізвища Героїнь, про яких замало інфи, я виписую в окремий список, щоб потім, ближче до виходу книги, публічно просити вас про пошук їхніх близьких і будь-якої інформації про них. Так ось, є таке криворізьке телебачення – ТРК “Рудана” Кривий Ріг. Після того, як я намалювала трьох загиблих криворожанок – Інну Дерусову, Валерію Формальову та Людмилу Усенко – вони зробили … Читати далі »

Filed under: Повідомлення

Оксана Горпініч “Мураха”

Оксана Горпініч “Мураха”

Оксана Горпініч, позивний “Мураха”, старший сержант, бойовий медик у 14-ій ОМБр. Народилася 2 травня 1978 року у російському селі Гордєєво, у дворічному віці разом з родиною переїхала на Волинь, у селище Благодатне. Одразу після школи, у 17 років, Оксана вийшла заміж за Ігоря, хлопця із сусіднього села, і пішла працювати санітаркою у фельдшерсько-акушерський пункт, де завідувачкою була її свекруха. Вже маючи двох донечок-погодків, Наталку та Іринку, закінчила з червоним дипломом Ківерцівський медичний коледж і замінила на … Читати далі »

Filed under: Мої малюнки

“А буває, що лиху нема кінця…”

* * * А буває, що лиху нема кінця І досягнення ніц не варті. Я сиджу і малюю портрет бійця, Що лишився на вічній варті. Бережи один одного, брат і друг, Цілий всесвіт в одній особі, Поможи один одному, плоть і дух, Щось лишити отут по собі. Просто зараз, негайно, усе облиш, Без чого проживеш так само. Мені страшно писати цей перший вірш, Що його не побачить мама. 02.03.2024 #Bilozerska_rhymes … Читати далі »

Filed under: Мої вірши

Євгенія Семененко

Євгенія Семененко

Євгенія Семененко, сержант, бойовий медик у 72-ій ОМБр імені Чорних Запорожців. Народилась 6 лютого 1997 року в селі Залізничне на Сумщині. Старшокласницею, після подій Революції Гідності, вирішила пов’язати своє життя із військом. Здобувши фах фельдшера в Лебединському медичному коледжі, у 2017 році Женя підписала контракт із ЗСУ. Спочатку служила в реактивному дивізіоні, з ним їздила на свою першу ротацію в зону бойових дій. Через специфіку підрозділу вся її ротація пройшла на другій лінії, Женю це … Читати далі »

Filed under: Мої малюнки

“Послали військо. І не стало війська…” (Зміїний-2)

“Послали військо. І не стало війська…” (Зміїний-2)

* * * Послали військо. І не стало війська. Лише зенітки спалені стирчать. І біла курка, відтепер не свійська, Собі, не людям, вивела курчат. Над морем гвинтокрили гуркотіли, Авіабомби падали, мов град. І чорна кішка, ледь душа у тілі, На білий світ привела кошенят. Пройшла зима, вітри, дощі, години Бомбардувань і місяці війни. Пустеля, лід. Навколо ні людини. Настало літо. Припливли човни. Стоїть у морі острів, як фортеця. Лежить воєнний корабель на дні. Скидають ФАБ. Об ноги кішка треться. Гребуться кури. Легшає мені. #Bilozerska_rhymes … Читати далі »

Filed under: Мої вірши

Олександра Бургарт

Олександра Бургарт

Олександра Бургарт (в дівоцтві Шевчук), лейтенант, служила у 19-ій окремій ракетній бригаді “Свята Варвара”. Народилася у 1999 році в селі Міньківці на Житомирщині. У 2021 році закінчила військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут і підписала контракт із ЗСУ. Відомо, що незадовго до повномасштабного вторгнення Олександра вийшла заміж і мріяла про дітей. Загинула 18 березня 2022 року, в бою на Запоріжжі, внаслідок обстрілу, разом з іще вісьмома бійцями з Хмельниччини. Посмертно нагороджена Орденом Богдана … Читати далі »

Filed under: Мої малюнки

Ірина Пономаренко

Ірина Пономаренко

Ірина Пономаренко, позивний “Світлячок”, кухар у батальйоні логістики 82-ї ОДШБр. Народилась 20 липня 1983 року у с.Широке неподалік від Кривого Рогу, там і мешкала все життя. Дівоче прізвище Ірини – Цой, вона наполовину кореянка. Її батько Сергій Цой – кореєць з Узбекістану. Його сестра з чоловіком мешкали в Україні, на Старому Інгульці, вирощували цибулю. Сергій приїхав в гості до сестри і зустрів у Широкому свою долю – матір Ірини пані Ольгу, та й залишився. У … Читати далі »

Filed under: Мої малюнки

Про конфлікт між УПЦ КП і фронтовиком-геєм

Розбираємо конфліктну ситуацію між УПЦ КП Патріарха Філарета та військовим, представником ЛГБТ-спільноти Viktor Pylypenko. Об’єктивно, без симпатій чи антипатій до цих особистостей і спільнот, які вони представляють. Отже, що маємо? 1. Віктор Пилипенко, позивний “Француз” – бойовий медик, який вперше пішов на фронт у 2014-му, а з початком повномасштабного вторгнення практично безперервно на фронті і врятував безліч життів. Також він є відкритим геєм і борцем за права ЛГБТ, зокрема, в армії. За законом він має на це право, але значній частині суспільства це не подобається, а з точки зору православної церкви є гріхом. 2. УПЦ КП, яку очолює Патріарх Філарет, нагородила Віктора за його бойові заслуги церковною відзнакою “За жертовність та любов до України” – як військового, не знаючи про його орієнтацію та публічну позицію. 3. Отримавши нагороду, Віктор сприйняв це як зміну … Читати далі »

Filed under: Статті

Мені пропонують орендувати житло в Москві. Мабуть, щось знають.

Filed under: Гумор

Статті